Те, що нас не вбиває стає нам похуй через пів року.

Йа-ходяче аліцитварєніє тверезості. Але зараз я дуже-дуже хочу запамятати, йак ми  заходили в бар, випивали по 50 горілки з лимоном і прямували в наступний, наступний, наступний, такі п'яні і щасливі в дорозі, без усіх цих накурених пасідєлок, що залишають по собі тільки агарчєніє. Це був ідеальний алкотреш вечір на двох. Дякую тобі, Рейтер.

Вміння деяких людей бути непублічними, неосудливими, обходитись майже без слів, користуватись почуттям тактовності не дозволяючи йому атрофуватись, не грішити і каятись, а просто, не грішити, дуже мене заводять.

                        Йа читаю так багато книжок,
          що навіть немаю з ким про них поговорити :D

Йак відрізнити позиціонування себе як особистості від егоцентризму? Лінія поділу до прикрості нечітка. Йе якесь швидке розпізнавання, з мінімумом марнування часу?

Ох, йак йа хочу, щоб слова і фрази мали термін придатності. Щоб чітко знати, коли вони ще дійсні, а коли вже втратили свою актуальність. Без оцих всіх сьогодні йа тебе люблю, е завтра вже ні. Вот зе фак?

Зрадила велосипеду з мопедом :D

                                      Дєвушка, да што ж ви так убіваєтєсь?
                                         Ви же так нікагда ні убьотєсь :D